-
1 wrestle
1. n1) боротьба; змагання з боротьбиa wrestle for life or death — боротьба не на життя, а на смерть
2. v1) часто спорт. боротися; займатися боротьбою2) перен. вести наполегливу боротьбу (з кимсь, чимсь — with, against); боротися (проти когось, чогось — with, against)3) амер., розм. звиватися, корчитися; битися4) амер., розм. притиснути до земліwrestle down — притиснути до землі (противника); справитися (з кимсь, чимсь)
wrestle out — вирватися (звідкись); домогтися (чогось); справитися, упоратися (з чимсь)
to wrestle with God — палко молитися; бібл. боротися з Богом
* * *I nборотьба, сутичка; cпopт. борцовський двобій; наполеглива боротьба ( з труднощями)II va wrestle for life or death — боротьба не на життя, а на смерть
1) боротисяpolice wrestled him to the ground — поліцейські прижали його до землі; cпopт. займатися боротьбою, боротися
to wrestle in /from/ a kneeling position — боротися в партері
to wrestle in /from/ a standing position — боротися в стійці
2) (with, against) вести наполегливу боротьбу (з чим-н.), боротися (проти чого-н.); to wrestle with /against/ temptation боротися зі спокусоюwho can wrestle against Sleep — є пoeт. хто може встояти перед Морфеємє
3) битися над чим-н.; to wrestle with a subject ламати голову над яким-н. питанням4) звиватися, корчитися5) cл.; дiaл. прижати до землі ( теля для таврування)•• -
2 wrestle
I nборотьба, сутичка; cпopт. борцовський двобій; наполеглива боротьба ( з труднощями)II va wrestle for life or death — боротьба не на життя, а на смерть
1) боротисяpolice wrestled him to the ground — поліцейські прижали його до землі; cпopт. займатися боротьбою, боротися
to wrestle in /from/ a kneeling position — боротися в партері
to wrestle in /from/ a standing position — боротися в стійці
2) (with, against) вести наполегливу боротьбу (з чим-н.), боротися (проти чого-н.); to wrestle with /against/ temptation боротися зі спокусоюwho can wrestle against Sleep — є пoeт. хто може встояти перед Морфеємє
3) битися над чим-н.; to wrestle with a subject ламати голову над яким-н. питанням4) звиватися, корчитися5) cл.; дiaл. прижати до землі ( теля для таврування)•• -
3 горячо
1) гаряче, жарко. [І сюди гаряче, і туди боляче (Ном.)]; пече [Надворі пече];2) (пылко, с горячностью) палко, гаряче, загарливо, огненно (страстно). [Палко кохати. Палко гомоніти (розмовляти, молитися, бажати). Загарливо провадять розмову (Л. Укр.)]. Горячо браться (взяться) за что-н. - шпарко, жарко, прикро братися (взятися) до чого. Горячо взяться за что - прихопитися до чого.* * *1) нареч. га́ряче и гаряче́; па́лко; шпа́рко; (усердно диал.) при́кро; зага́рливо2) в знач. сказ. гаряче́
Перевод: со всех языков на все языки
со всех языков на все языки- Со всех языков на:
- Все языки
- Со всех языков на:
- Украинский